Головне управління освіти і науки України
Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Обласний комунальний заклад освіти
«Криворізька загальноосвітня санаторна
школа-інтернат № 5 І-ІІІ ступенів»
Матеріали до конкурсу
«Вчитель року – 2012»
в номінації «Українська мова та література»
Бойко
Наталя Борисівна
Кваліфікаційна категорія
«спеціаліст ІІ категорії»
м.Кривий Ріг
2011 рік
Головне управління освіти і науки України
Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Обласний комунальний заклад освіти
«Криворізька загальноосвітня санаторна
школа-інтернат № 5 І-ІІІ ступенів»
Бойко Наталя Борисівна
Вчитель української мови та літератури
Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 5 І-ІІІ ступенів
Освіта: вища, Криворізький державний
педагогічний університет
Педагогічний стаж: 12 років
Науково-методична проблема: Застосування інноваційних технологій
навчання на уроках української мови та
літератури
Професійне кредо: «Якщо почув вітер змін, треба будувати не
щит від вітру, а вітряк»
Китайська мудрість
Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). На сьогоднішній день вчитель повинен відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес, забезпечити умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяти виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; сприяти позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; робити можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку.
Саме тому для себе я обрала проблему « Застосування інноваційних технологій навчання на уроках української мови та літератури». Моїм педагогічним кредо є китайська мудрість «Коли почув вітер змін, треба будувати не щит від вітру, а вітряк».
Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку особистості. Метою моєї роботи над проблемою є такі напрямки:
- створення оптимальних умов для розвитку здібностей дитини на уроках української мови і літератури;
- створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя і учня;
- розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.
Теоретичну базу моєї роботи становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський), ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л.Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузеєв, І.Єрмаков, О.Пєхота), особистісно-орієнтованого навчання (О.Савченко, С.Подмазін).
У своїй педагогічній практиці апробую спосіб інтеграції окремих елементів таких технологій навчання, як:
- технологія опрацювання дискусійних питань;
- гра – як елемент розвивального навчання;
- технологія колективно-групового навчання;
- проектна система навчання.
Для того , щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку.
Наприклад, така технологія , як опрацювання дискусійних питань.
Мета дискусії – виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину.
Я використовую такі форми роботи:
а) «Мозковий штурм» - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення
Наприклад:
- яке символічне значення має образ гусей-лебедів у повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»?
б) наступна форма дискусії: «Так – ні». Учням ставиться дискусійне запитання. Ті, хто дає на нього ствердну відповідь, стають з одного боку, хто заперечує – з іншого. Учитель підходить по черзі до кожного, пропонує відстояти свою точку зору.
Наприклад : Чіпка – «пропаща сила» чи бунтар ?
Я підбираю питання до плану проведення дискусії, розміщую їх на стенді у класі за шість-сім днів, готую пам’ятку «Як вести дискусію»
Під час дискусії я намагаюся не проявляти авторитаризму, а використовувати методи активації, дискутуючи. Майстерність учителя на такому уроці в умінні вчасно помітити, відчути момент закінчення дискусії.
Наступна технологія – ігрова діяльність. Це один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Підбираючи ігри, я намагаюся поєднувати два елементи– пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, треба чітко планувати діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети. Ігри дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси.
Наявність комп’ютера в кабінеті дає можливість швидко узагальнити матеріал у вигляді кросворду.
Наприклад, при вивчені теми «Усна народна творчість» у 5 класі пропоную учням відгадати кросворд.
У своїй роботі я також навчаю учнів самостійно складати кросворди, ребуси, що змушує їх не тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з енциклопедіями, довідниками, розвиває ерудицію. Тут пізнавальна діяльність учня переходить уже на вищий рівень.
Дуже популярними серед моїх учнів є уроки у формі вікторин та КВК.
Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, здобувати знання, швидко шукати правильну відповідь, розуміти своїх товаришів, виручати команду у скрутну хвилину. Підготовку до КВК розпочинаю вже з перших уроків вивчення теми: оголошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у формі КВК, формуються команди, обираються капітани, і самі учні розподіляють обов’язки.
Я простежила, що діти значно активніше і продуктивніше сприймають та засвоюють тему, коли на уроці використовую ігри. І тому я розробила цикли уроків з певних тем з використанням елементів гри на кожному уроці.
Наприклад, у 7 класі при вивченні теми «Дієприкметник», при подачі нового матеріалу використала кросворд. Діти з цікавістю його заповнювали, при цьому також розвивали свої вміння та навички: утворювали від дієслів дієприкметники і навпаки.
Далі я використовувала ігри вже з більш складним завданням, з кожним кроком ці завдання ускладнювалися. Наприклад, гра «Хто швидше?».Спочатку діти добирали до дієприкметників якомога більше іменників,потім ставили дієприкметники у тому ж роді , числі та відмінку, що й іменник.
У грі «Втрачена інформація» діти відновлювали проект «Дієприкметник – особлива форма дієслова», який знищив вірус. Ця гра вимагає зосередження, пам’яті та уваги, а також швидкості та правильності.
У грі «Будівельники» діти вже будували речення та ускладнювали їх дієприкметниковим зворотом.
Ці ігрові моменти я проводила наприкінці уроку. Це зумовлено тим, що діти,граючись,підводили підсумки, узагальнювали та застосовували свої знання, а також це знімало напругу та залишало гарне враження від уроку.
В результаті мною було виявлено, що гра забезпечує підтримання живого інтересу школярів до навчання. Вона впливає на розвиток психічних процесів: пам'яті, уваги, мислення; сприяє розвитку мови, діяльності та сприйняття дитини. В результаті формування цих факторів дитина розвиває свій інтелект та здобуває знання.
Досвід роботи з питання впровадження ігрових технологій був мною узагальнений і направлений для публікації до журналу «Українська мова й література.
Наступна технологія - колективно-групове навчання – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя і в співпраці з учнями. Я обрала цю технологію саме тому, що стосунки між учителем та учнями набувають в ній характеру співпраці, педагог безпосередньо втручається в роботу групи тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються за допомогою до вчителя. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.
Отже, групова форма навчальної діяльності має кілька значних переваг:
- за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
- висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
- формується вміння співпрацювати;
- розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
- розвивається навчальна діяльність.
Кожна група отримує конкретне завдання.
Наприклад, пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю». Учні об’єднуються в 3 групи (можна за рядами).
З а в д а н н я: навчитися виразно читати одну з пісень, зробити її аналіз за планом:
1) тема;
2) історична основа;
3) жанр;
4) образи;
5) художні засоби;
6) пафос; настрій;
7) ідея;
8) власні враження; почуття й думки, які навіює твір.
В умовах застосування різних форм групової роботи доцільно використовувати листи оцінювання навчальних досягнень учнів. Їхня особливість полягає в тому, що діти мають можливість самостійно дати оцінку рівню засвоєння нових знань, домашньої підготовки, активності на занятті, ініціативності, творчості.
Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності,використовую проектну систему навчання.
Проект передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто, опрацьовувався матеріал, який викликав у дітей зацікавлення. З учнями 7 класу ми презентували проект „ Вивчаємо дієслово"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова ”.
Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів.
Триває також робота над довготривалим проектом «Театральне мистецтво на Криворіжжі». На І етапі учні 7 класу познайомилися з історією заснування Криворізького драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка. Відвідали музей цього театру, театральні цехи, поспілкувалися з провідними акторами, переглянули ряд вистав. На уроках української літератури стала вводити елементи інсценізації творів, розподілила клас за творчими нахилами: актори , сценаристи, декоратори, костюмери, звукорежисери. Кінцева мета даного проекту – це театралізована шкільна постановка п'єси Тараса Григоровича Шевченка «Назар Стодоля», яка має відбутися у квітні.
На сьогоднішній день для учнів найцікавішою формою роботи над проектом є створення мультимедійних презентацій . Але часто діти хочуть отримати швидкий результат за рахунок якості роботи. І тому моя задача: навчити грамотно працювати над створенням мультимедійних презентацій. Використання власних мультимедійних презентацій на уроках мови та літератури викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною також створена низка інформаційних презентацій до різних тем з української мови та літератури .
У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить і формувати творчу особистість учня.
Комментариев нет:
Отправить комментарий